Баттарея веселковидна

Баттарея веселковидна — гриб, який виглядає як засохла веселка на дерев’яній ніжці: з підземного яйця виростає луската дерев’яниста ніжка до півметра, а на верхівці сидить шапочка з іржаво-бурим споровим порошком, який розсіює вітер. Це реліктовий вид степів і напівпустель, відомий від крейдяного періоду. Неїстівна; занесена до Червоної книги України.

Як упізнати

Молоде плодове тіло — підземне яйце 3–5 см, білувате, з шкірястою оболонкою, що лишається в основі ніжки як вольва.

Ніжка 15–45 см, 1,2–4 см у діаметрі, циліндрична, дерев’яниста, порожниста, вкрита рудувато-бурими волокнистими лусками, вгорі й біля основи темніша. Шапка 2–6 см, напівкуляста, з віком розпростерта, зверху вкрита іржаво-бурою споровою масою, що змивається дощем, оголюючи білувату основу. Споровий порошок вохряно-бурий. М’якуш дерев’янистий, без запаху.

З чим плутають

Веселка звичайна і веселка Адріана. Їстівні на стадії яйця; біла губчаста ніжка й слизька оливкова шапка, лісові.

Тулостома зимова. Неїстівна, дрібна, з кулькою на тонкій ніжці.

Подаксис пестиковий. Неїстівний, з закритою яйцеподібною шапкою на ніжці, пустельний.

Сплутати баттарею з їстівним грибом неможливо.

Де і коли шукати

З березня до травня й з вересня до листопада в степах і напівпустелях, на піщаних і глинистих ґрунтах, на схилах, невеликими групами, дуже рідко. За Зеровою, реліктовий вид; трапляється в Лісостепу й Степу, зокрема на півдні.

Чому її не беруть

Дерев’яниста, неїстівна; занесена до Червоної книги України. Знахідку фотографують і повідомляють в Інститут ботаніки або на iNaturalist.