Білогнойовик Бірнбаума

Білогнойовик Бірнбаума — жовта парасолька з квіткового горщика: тропічний гриб, який приїхав до нас із субстратом кімнатних рослин і росте у вазонах, теплицях і на компості цілий рік. Увесь лимонно-жовтий, у пластівчастому нальоті, з жовтими пластинками й кільцем. За Зеровою, неїстівний, декоративний; сучасні джерела вважають його слабкоотруйним — рослині він не шкодить, але їсти не можна.

Як упізнати

Шапка 1–5 см, спочатку яйцеподібна або овальна, потім дзвоникоподібна й плоско-випукла з горбком, суха, з віком тріщинувата, сірчано-жовта, у центрі темніша, вкрита пластівчастим жовтим нальотом, по краю рубчаста.

Пластинки густі, тонкі, вільні, з коларіумом, зі стерильним краєм, сірчано-жовті. Споровий порошок білий або білувато-рожевуватий. Ніжка 3–8 см, тонка, 2–4 мм, циліндрична, злегка потовщена до основи, жовта, борошниста, з тонким жовтим кільцем, що зникає. М’якуш жовтуватий, на зрізі не змінюється, гіркуватий, без виразного запаху.

З чим плутають

Білогнойовик Бребіссона. Неїстівний, білий із чорним центром, у лісі.

Білогнойовик цибулиноногий. Неїстівний, білий, на компості.

Больбітій жовтий. Неїстівний, слизький, з іржавими спорами, на гною.

Лепіота гребінчаста. Отруйна, руді лусочки, запах гуми.

Білопечериця рум’яніюча. Їстівна, біла, велика, на луках.

Жовта парасолька у вазоні — лише білогнойовик; не їсти й не давати дітям.

Де і коли шукати

Цілий рік в опалюваних теплицях, оранжереях, парниках, на купах компосту й тирси, у вазонах кімнатних рослин, на багатих гумусом ґрунтах; улітку — просто неба на клумбах і компості. Тропічний вид, в Україні лише синантропний.

Чому його не беруть

Гіркий, дрібний, підозрюють у слабкій отруйності; за Зеровою, неїстівний.