Боровик напівпридатковий

Боровик напівпридатковий — гірський брат боровика придаткового, який росте не в дібровах, а в карпатських ялинниках, і відрізняється однією ознакою: жовтий м’якуш на зрізі не синіє зовсім, тоді як у придаткового над трубочками злегка блакитніє. Їстівний 1-ї категорії, за Зеровою — дуже рідкісний.

Як упізнати

Шапка 5–22 см, м’ясиста, напівсферична, потім випукла, суха, тонкоповстиста, потім гладка, жовтувато-коричнева, коричнева, потім червонувато-коричнева.

Гіменофор трубчастий: трубочки блідо-жовті, потім жовті, оливково-жовті; пори дрібні, округлі, жовті, від дотику не синіють або ледь темнішають. Споровий порошок оливково-коричневий. Ніжка спочатку булавоподібна, потім циліндрична, жовта, з тонкою жовтою сіточкою у верхній частині, без червоного. М’якуш щільний, м’ясистий, потім м’який, жовтий, на зрізі не змінюється, без запаху або зі слабким приємним грибним; смак приємний.

З чим плутають

Боровик придатковий. Їстівний, у дібровах, м’якуш злегка синіє; готують так само.

Боровик королівський. Їстівний, ЧКУ, з рожевою шапкою.

Боровик красивоніжковий. Неїстівний, гіркий, з червоною ніжкою, синіє.

Жовчний гриб. Неїстівний, гіркий, з рожевими порами й темною сіткою.

Отруйних двійників немає; гіркі не небезпечні.

Де і коли шукати

З червня до вересня в гірських ялинових лісах, переважно на передгір’ях, поодинці, іноді невеликими групами, рідко. За Зеровою, дуже рідкісний вид; трапляється в Карпатах і на Прикарпатті.

Як готувати

Їстівний 1-ї категорії: після 5-хвилинного відварювання або одразу смажать, сушать, маринують. Через рідкість збирають лише поодинокі гриби.