Дощовик моховий

Дощовик моховий — дрібний дощовик сирих лук, вересовищ і заболочених галявин, що ховається серед моху (латинська назва — «вересовий»). Білуватий, потім вохряний, у дрібних зернятках і шипиках, які стираються; спорова маса коричнева. За Зеровою, їстівний 4-ї категорії молодим, але надто малий, щоб збирати навмисно.

Як упізнати

Плодове тіло 1,5–4 см, кулясте або оберненогрушоподібне, з короткою несправжньою ніжкою, спочатку білувате, потім кремове, вохряне, буре, вкрите дрібними зернятками й тонкими шипиками, що стираються; на верхівці з віком отвір.

Внутрішня м’якуш (глеба) спочатку біла, щільна, потім оливкова й коричнева, порошиста. Споровий порошок коричневий. Запах приємний грибний.

З чим плутають

Дощовик луговий. Їстівний, більший, з перегородкою над ніжкою.

Дощовик хвостатий. Їстівний, на сухих луках, оливкові спори.

Дощовик каштановий. Їстівний, на піску, сіро-бурий.

Порхавка чорніюча. Їстівна, без ніжки, чорніє.

Несправжній дощовик звичайний. Отруйний, твердий, темна глеба.

Розріз: біла глеба — дощовик; темна — несправжній дощовик.

Де і коли шукати

З липня до жовтня на луках і пасовищах, у лісах на вологих і заболочених галявинах, вересовищах, серед моху, групами. За Зеровою, трапляється на Правобережному Поліссі та в Лівобережному Лісостепу.

Як готувати

Їстівний 4-ї категорії: молоді білі плодові тіла смажать; через розмір збирають рідко.