Ексидія усічена

Ексидія усічена — чорні драглисті «дзиґи» на сухих дубових гілках, з плоскою блискучою верхівкою, ніби зрізаною ножем, і повстистою нижньою частиною. Росте навесні та восени в дощ, а в посуху зсихається в чорну кірочку і знову набухає після дощу. Неїстівна.

Як упізнати

Плодові тіла 1–4 см, дзиґоподібні або дископодібні, прикріплені вузькою основою, зверху плоскі або злегка увігнуті, гладкі, блискучі, з дрібними бородавками, чорно-оливкові, чорно-бурі; знизу й з боків повстисті, матові, сіро-бурі; ростуть групами, не зростаючись у суцільну масу.

М’якуш тонкий, щільний, желатинозний, драглистий, оливково-коричневий, без виразного запаху. Споровий порошок білий.

З чим плутають

Ексидія залозиста. Неїстівна, зростається в суцільні чорні бородавчасті маси.

Ексидія чорніюча. Неїстівна, мозкоподібна, розпростерта.

Ексидія здавлена. Неїстівна, бурштинова, на вербі.

Вухо Юди. Їстівне, буре, вухоподібне.

Булгарія забруднена. Неїстівна, чорні гумові диски на дубових колодах, зверху з чорним пилом спор.

Отруйних двійників немає.

Де і коли шукати

З середини квітня до кінця травня, влітку після дощів і восени з жовтня до морозів, на повалених стовбурах, пеньках і сухих гілках листяних порід, переважно дуба, бука, осики, липи, ліщини, групами; добре переносить мороз. За Зеровою, трапляється в Розточчі й Карпатах.

Чому її не беруть

Безсмачне желе; не отруйна.