Галерина мохова

Галерина мохова — крихітний рудий ковпачок на ніжці завтовшки з волосину, що стирчить із подушки моху. Сама вона завбільшки з горошину, і з’їсти її можна хіба разом із мохом; та Зерова відносить її до отруйних, і не дарма: рід Galerina — це рід галерини облямованої, з аматоксинами блідої поганки. Дрібних рудих грибків серед моху не збирають узагалі.

Як упізнати

Шапка 0,4–1,5 см, зрідка до 2, тонка, конічна або дзвоникоподібна, потім випукла з горбком, гігрофанна, гола, гладка, по краю рубчаста, світло-вохряна, вохряно-руда, світло-бура, при підсиханні вицвітає до сіруватої або темно-кремової.

Пластинки середньої густоти або густі, тонкі, широкі, прирослі, рудуваті, вохряно-бурі. Споровий порошок коричнюватий. Ніжка 1,5–4 см, капілярна, 1–2 мм, циліндрична, іноді зігнута, кольору шапки, вгорі борошниста, без кільця. М’якуш тонкий, ламкий, вохряний або буруватий, з борошняним запахом або без нього.

З чим плутають

Галерина облямована. Смертельна, більша, з кільцем, на деревині.

Міцена слизька. Неїстівна, жовто-сіра, зі слизькою ніжкою.

Рікенела шпилькова. Неїстівна, оранжева, зі збіжними пластинками, серед моху.

Коноцибе ніжна. Неїстівна, на газонах.

Галерина смугаста. Отруйна, на луках серед моху.

Дрібних бурих грибів із іржавими пластинками не збирають.

Де і коли шукати

З серпня до кінця жовтня в лісах і на відкритих ділянках серед моху, на ґрунті, рештках трухлявої деревини, групами. За Зеровою, поширена на Правобережному Поліссі, у Правобережному Лісостепу, Лівобережному Степу; є в Карпатах.

Чим небезпечна

Рід Galerina містить види з аматоксинами; мохову підозрюють у тому самому. Небезпека реальна для дітей, які куштують «грибочки» в моху. Термічна обробка не допомагає.

Якщо гриб уже з’їли

103 негайно, не чекаючи симптомів; повідомити про галерину; зберегти залишки грибів.