Ганодерма смолиста

Ганодерма смолиста — великий блискучий трутовик, який приростає боком до основи живих дубів і зовні дуже схожий на лакований трутовик (рейші), але майже завжди без довгої ніжки. Його кірка у теплу погоду розм’якшується й стає липкою, наче свіжа смола, що й дало назву виду. Неїстівна через дерев’янисту консистенцію та гіркий смак, проте важлива для грибника: на тому самому дубі часто росте їстівна печіночниця, яку з нею можна сплутати на відстані. Насамперед звертайте увагу на блискучу червоно-буру поверхню з світлим краєм у період росту та трубчастий низ, що темніє від натискання.

Як упізнати

Плодове тіло однорічне, рідше живе кілька сезонів, діаметром 10–40 см, плоске, подушкоподібне або напівкругле, приросле боком до субстрату або з дуже коротким зачатком ніжки. Верхня поверхня зональна, концентрично борозенчаста, від червоно-бурої та каштанової до темно-рудої, ближче до краю жовтувато-оранжева, кремова чи біла в період активного росту. Покрита блискучою лакованою кіркою, яка у молодих екземплярів м’яка й липка, а при нагріванні (навіть від сірника) розм’якшується й тане; з віком кірка твердіє, тріскається і темніє майже до чорного.

Знизу гіменофор трубчастий: трубочки 5–20 мм завглибшки, пори дрібні (близько 3 на мм), спочатку білі або кремові, з віком буріють, від натискання швидко темніють. Споровий порошок коричневий. М’якуш корковий, відносно щільний, кремово-бурий або світло-коричневий, з віком темніший, на зрізі не змінюється. Запах слабкий, смак гіркий. Кільця на ніжці й вольви біля основи немає.

З чим плутають

Трутовик лакований (рейші). Має довгу, чітко виражену лаковану ніжку й зазвичай менший розмір. Росте частіше на пеньках і біля основи дубів, тоді як ганодерма смолиста майже завжди сидяча або з ледь помітним зачатком ніжки й значно масивніша. Кірка в смолистої розм’якшується й тане від тепла, у лакованого — твердіша. Обидва неїстівні.

Трутовик плоский. Поверхня матова, сіро-бура або сіра, без блискучої лакованої кірки. Багаторічний, із чітко шаруватими трубочками. Пори білі й довго залишаються такими, від подряпини темніють назавжди — на них можна писати. Ганодерма смолиста червоно-бура, блискуча, з порами, що швидко буріють.

Печіночниця звичайна. Їстівна, соковита й м’яка, червона або червоно-бура, за виглядом нагадує шматок печінки. На зрізі або при стисканні виділяє червонуватий сік, трубочки легко відділяються одна від одної. Ганодерма дерев’яниста, не «кровоточить», пори дрібніші й не відділяються. Плутанина з печіночницею — головна практична помилка на дубі.

Трутовик облямований. Копитоподібний, багаторічний, з характерним яскраво-оранжевим або червоним облямівковим краєм. М’якуш світлий, майже білий. Росте переважно на хвойних. Ганодерма смолиста плоскіша, повністю блискуча червоно-бура, з бурим м’якушем і на листяних породах.

Де і коли шукати

З липня до листопада, з піком у вересні. З’являється приблизно через 5 днів після дощу, коли ґрунт прогрітий до 12–24 °C. Плодові тіла можуть триматися довше, але активний ріст і спороношення припадають на теплу половину сезону.

Росте в дубових лісах, на деревині, пеньках, у парках, на узліссях і в садах. Переважно на живих, сухих і повалених стовбурах листяних порід, особливо дуба, біля основи або на виступаючих коренях. Трапляється поодинці або невеликими групами. В Україні відома з Карпат, Лісостепу та Полісся, загалом нечаста.

Чому її не беруть

Дерев’яниста, жорстка й гірка. Навіть молоді екземпляри не стають придатними для їжі після будь-якої обробки. Рівень їстівності — неїстівний: не отруйний, але смаку й поживної цінності не має.

Іноді її сушать і заварюють як замінник «чаю рейші». Властивостей лакованого трутовика це не надає, а гіркий смак залишається. Головна причина знати вид — щоб не сплутати з їстівною печіночницею на тому самому дубі. Залишки грибів, якщо виникнуть сумніви, варто зберегти для порівняння, але в кошик ганодерму смолисту не кладуть.

Роль у лісі

Паразит на живих листяних деревах, переважно дубах, і сапротроф на відмерлій деревині. Проникає через пошкодження й викликає білу гниль — розкладає лігнін, залишаючи світлішу, волокнисту деревину. Гниль зосереджена головно в основі стовбура, коренях і прикореневій зоні.

З часом може утворювати порожнини біля основи, послаблюючи стійкість дерева. На мертвій деревині продовжує розкладати органіку й повертає поживні речовини в ґрунт. Мікоризи не утворює — це типовий ксилотрофний трутовик, який бере участь у кругообігу деревини в листяних лісах.

Назви й цікаві факти

Українські назви: трутовик смолистий, лакований трутовик дубовий, ганодерма смоляна. Латинська Ganoderma походить від грецьких слів «ganos» (блиск) і «derma» (шкіра) — «блискуча шкіра». Видовий епітет resinaceum означає «смолистий» і вказує на густу жовтувату рідину, яка виступає з пошкодженого плодового тіла й швидко твердне в блискучу кірку.

Вид описав французький міколог Жан-Луї Еміль Будьє у 1889 році. Належить до групи лакованих ганодерм, близьких до рейші, але відрізняється сидячим ростом і смолистою кіркою, що тане від тепла. В Україні рідкісний, трапляється переважно в старих дібровах і парках. Знання цієї особливості кірки допомагає відрізнити його від схожих видів навіть без мікроскопа.