Гебелома оперезана

Гебелома оперезана — дрібна бура гебелома пізньої осені, з темним центром шапки й світлим волокнистим краєм, ніби облямована. На ніжці волокнистий поясок від покривала, за що й «оперезана». Пахне редькою, гірчить. Росте групами на трав’янистих місцях, у парках і на згарищах. Неїстівна.

Як упізнати

Шапка 2–9 см, напівсферична, широко-конічна, потім плоска з горбком, гола, гладенька, часто клейкувата, темно-коричнева, рудувато-коричнева, каштанова в центрі, по краю тонковолокниста, світліша, кремова.

Пластинки густі, прирослі зубцем, сіруваті, потім темно-бежеві, рожево-коричневі, з білуватим краєм. Споровий порошок бурувато-коричневий. Ніжка 4–7 см, тонка, циліндрична, рівна або зігнута, злегка потовщена в основі, білувата, з волокнистим пояском від покривала, у старих грибів бура від основи. М’якуш м’який, білуватий, у ніжці сірувато-коричнюватий, в основі буруватий, гіркуватий, з неприємним редьковим запахом.

З чим плутають

Гебелома клейка. Отруйна, більша, світла, з крапельками на пластинках.

Гебелома запашна. Неїстівна, з запахом паленого цукру.

Павутинник рудо-бурий. Смертельно небезпечний, з павутинкою, землистим запахом.

Галерина облямована. Смертельна, на деревині, з кільцем.

Тубарія висівкова. Не збирають, дрібна, рубчаста, на тріску.

Дрібних бурих грибів із бурими пластинками не збирають.

Де і коли шукати

З вересня до кінця листопада в хвойних, листяних і мішаних лісах, садах, парках, на трав’янистих ділянках, іноді на згарищах, під сосною й ялиною, групами. За Зеровою, трапляється в Правобережному Лісостепу й Правобережному Степу.

Чому її не беруть

Гірка, з редьковим запахом, з роду отруйних гебелом.