Геопіксис вугільний
Geopyxis carbonaria
Також кажуть: чашечка вогнищна, геопіксис згарищний, пециця вугільна, келишок згарищ, чаша на попелі
Крихітні вохряно-оранжеві келихоподібні чашечки 0,5–2 см на короткій ніжці з блідим зубчастим краєм, скупченнями на старих вогнищах і згарищах наступної весни. Неїстівний.
-
Фото: Edward Barge (landsnorkler). Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Ніжка Фото: jcowles. Ліцензія: CC BY 4.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Фото: Holger Krisp. Ліцензія: CC BY 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Де і як росте Фото: Ron Pastorino (Ronpast). Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Де і як росте Фото: Tatiana Bulyonkova from Novosibirsk, Russia. Ліцензія: CC BY-SA 2.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Фото: jcowles. Ліцензія: CC BY 4.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Фото: jcowles. Ліцензія: CC BY 4.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Де і як росте Фото: jcowles. Ліцензія: CC BY 4.0. Джерело: Wikimedia Commons.
Паспорт виду
- Сезон
- квітень — жовтень
- Низ шапинки
- Гладенький
- Діаметр шапинки
- 0,5–2 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- немає
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білуватий
- Запах і смак
- неприємний
- Де росте
- Згарища, вирубки, Мішаний ліс, Сосновий бір
Плодоношення по місяцях
Геопіксис вугільний — гриб попелищ: сотні крихітних оранжево-вохряних келишків на короткій ніжці вкривають старі вогнища й згарища через кілька місяців після пожежі, живлячись обвугленим корінням. Край чашечки блідий, зубчастий. Неїстівний, але один з перших грибів, що повертають життя на згарище.
Як упізнати
Плодове тіло 0,5–2 см, келихоподібне, потім чашоподібне, з блідим дрібнозубчастим краєм, на короткій ніжці 1–5 мм, що розширюється догори; всередині вохряно-оранжеве, жовто-буре, гладке; зовні світліше, дрібнозернисте.
М’якуш тонкий, ламкий, з неприємним запахом, без виразного смаку. Споровий порошок білуватий.
З чим плутають
Антракобія чорновійчаста. Неїстівна, дрібніша, оранжева, з темними волосками по краю, на згарищах.
Пециця фіолетова. Неїстівна, фіолетова, на згарищах.
Алеврія оранжева. Їстівна, велика, без ніжки, на голому ґрунті.
Тарцета чашоподібна. Неїстівна, сіро-кремова, з зубчастим краєм, на ґрунті.
Отруйних двійників немає.
Де і коли шукати
З весни до осені, найчастіше наступної весни після пожежі, у лісах на місцях згарищ і вогнищ, на деревному вугіллі й обпаленому ґрунті, поодинці й скупченими групами. За Зеровою, трапляється на Правобережному Поліссі, у Карпатах і на Прикарпатті.
Чому його не беруть
Крихітний, із неприємним запахом; не отруйний.
Не сплутайте з
Пециця фіолетова
Peziza violacea
Блідо-бузкова або фіолетова чашечка 1–4 см на попелищах і згарищах у травні–червні, зовні світліша, борошниста; росте скупченими групами.…
Алеврія оранжева
Aleuria aurantia
Яскраво-оранжеві чаші й блюдця до 10 см без ніжки на голому глинистому ґрунті узбіч і лісових доріг, зовні…
Тарзета бочкоподібна
Tarzetta cupularis
Дрібний сірувато-кремовий келишок 0,5–2 см із глибокою чашечкою й зубчастим краєм, зовні борошнистий, на короткій ніжці; на ґрунті…
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
Поруч у тому ж лісі
Ксиларія багатолика
Xylaria polymorpha
Товсті чорні булавоподібні або пальцеподібні плодові тіла 3–10 см без виразної ніжки, горбкуваті, зморшкуваті, усередині білі, що пучками…
Моховичок пороспоровий
Xerocomellus porosporus
Невеликий сіро- або темно-коричневий сухий моховичок 2–8 см, шапка якого густо розтріскана на сітку тріщин із білим м’якушем…
Вольварієла шовковиста
Volvariella bombycina
Велика біла шовковисто-волокниста вольварієла 7–20 см, дзвоникоподібна, з рожевими, потім рожево-коричневими вільними пластинками, довгою ніжкою й великою мішкоподібною…
Тулостома луската
Tulostoma squamosum
Тулостома з лускатою рудо-бурою ніжкою 3–6 см, на якій сидить кремово-вохряна спорова кулька 1–2 см із трубчастим ротиком;…