Геопора піщана
Geopora arenosa
Також кажуть: пециця піщана, чаша піщана, геопора піскова, земляна чашечка піщана
Закопана в пісок бурувата волохата чаша 1–3 см, що розкривається на поверхні зірчастими лопатями, всередині сіро-біла; на піщаних ґрунтах сосняків і дюн. Неїстівна, рідкісна.
Паспорт виду
- Сезон
- квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад
- Низ шапинки
- Гладенький
- Діаметр шапинки
- 1–3 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- немає
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білий
- Запах і смак
- без запаху
- Де росте
- Луки, пасовища, Сосновий бір
Плодоношення по місяцях
Геопора піщана — чаша, що живе в піску: плодове тіло розвивається закопаним, і лише на верхівці пісок тріскається зірочкою, відкриваючи сіро-білу внутрішню поверхню. Зовні воно буре, волохате, з приклеєними піщинками. Знайти її можна на сосновому піску й дюнах. Неїстівна, рідкісна.
Як упізнати
Плодове тіло 1–3 см, спочатку закрите, кулясте, закопане в пісок; потім розкривається на поверхні 4–8 нерівними зірчастими лопатями, лишаючись здебільшого в ґрунті; зовні буре, волохато-повстисте, вкрите піском; всередині сіро-біле, білувате, гладке.
М’якуш товстий, ламкий, білуватий, без запаху. Споровий порошок білий.
З чим плутають
Геопора піскова. Неїстівна, дрібніша; різниця в спорах.
Пециця піщана. Неїстівна, буріша, на дюнах, з довгим коренем.
Сепультарія Самнера. Неїстівна, велика, під кедрами.
Геопіксис вугільний. Неїстівний, на згарищах, наземний.
Отруйних двійників немає.
Де і коли шукати
Навесні й восени на піщаних ґрунтах сосняків, дюн, узбіч, поодинці й групами, рідко. За Зеровою, трапляється на Правобережному Поліссі.
Чому її не беруть
Дрібна, з піском усередині; не отруйна.
Не сплутайте з
Геопіксис вугільний
Geopyxis carbonaria
Крихітні вохряно-оранжеві келихоподібні чашечки 0,5–2 см на короткій ніжці з блідим зубчастим краєм, скупченнями на старих вогнищах і…
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
