Геріцій альпійський

Геріцій альпійський — гірський двійник геріція коралоподібного, який росте лише на відмерлій ялиці: білий розгалужений корал, з гілок якого звисають довгі, до 2 см, шипи, як бурульки. Розрізняють їх за деревом-господарем і довжиною шипів. Їстівний молодим, за Зеровою — 4-ї категорії, рідкісний; у Карпатах його варто лишати — вид у червоних списках Європи.

Як упізнати

Плодове тіло 10–30 см, кущоподібне, багаторазово розгалужене від спільної основи, з гілками, вкритими знизу довгими звисаючими шипами 1–2 см, зібраними пучками на кінцях; біле, кремове, з віком жовтувате.

М’якуш м’ясистий, пружний, білий, з приємним грибним запахом. Споровий порошок білий.

З чим плутають

Геріцій коралоподібний. Їстівний, ЧКУ; на листяній деревині, з коротшими шипами.

Геріцій гребінчастий. Їстівний, куля з довгих шипів без гілок, на живих дубах.

Геріцій кучерявий. Їстівний, з черепичастих шапок із шипами.

Листочня кучерява. Їстівна, кучерява, без шипів, під сосною.

Отруйних двійників немає.

Де і коли шукати

З серпня до листопада в хвойних гірських лісах на відмерлих стовбурах і колодах ялиці, рідко. За Зеровою, трапляється на Прикарпатті; є в Карпатах.

Як готувати

Їстівний 4-ї категорії: молоді білі плодові тіла після 15-хвилинного відварювання смажать, тушкують; старі гіркуваті. Через рідкість збирати не варто.