Гіднел зональний

Гіднел зональний — тонкий корковий гриб-лійка з іржаво-коричневими концентричними зонами й радіальними зморшками, як у сухлянки, але знизу з бурими шипиками замість пор. Сусідні шапки зростаються краями в один пласт, звідки латинська назва «зрослий». Росте під березами. Неїстівний, рідкісний.

Як упізнати

Шапка 5–10 см, обернено-конічна, лійкоподібна, тонка, радіально-зморшкувата, повстиста, шовковиста, у центрі горбкувата, концентрично-зональна, іржаво-коричнева, коричнева, по краю світліша, білувата в молодих; сусідні шапки зростаються.

Знизу шипики 1–3 мм, збіжні на ніжку, бурі, з білуватими кінчиками в молодих. Споровий порошок коричневий. Ніжка 1–2,5 см, тонка, центральна, коркова, іржаво-бура. М’якуш корковий, тонкий, зональний, бурий, зі слабким борошняним запахом.

З чим плутають

Гіднел оранжевий. Неїстівний, оранжевий, товщий.

Гіднел Пека. Неїстівний, білуватий з червоними краплями.

Фелодон повстистий. Неїстівний, бурий, зональний, але з білими шипиками й білим порошком.

Їжовик рудіючий. Їстівний, ламкий, з білим м’якушем.

Сухлянка дворічна. Неїстівна, з порами замість шипиків.

Де і коли шукати

З серпня до кінця вересня в хвойних, листяних і мішаних лісах під березою на багатих органікою ґрунтах, серед моху, поодинці й групами, рідко. За Зеровою, рідкісний вид; трапляється в Розточчі.

Чому його не беруть

Корковий, тонкий; не отруйний.