Гігрофор духмяний

Гігрофор духмяний — сірий слизький гриб ялинників, який пахне марципаном: сильний солодкий запах гіркого мигдалю чути від одного гриба на весь кошик. Пластинки білі, товсті, воскуваті, збігають на ніжку. За Зеровою, їстівний 4-ї категорії; через запах радить готувати в суміші з іншими грибами.

Як упізнати

Шапка 4–7 см, випукла, потім випукло-розпростерта з горбком, гладка, слизька, у центрі дрібно-бородавчаста, сіра, сизувата, сіро-коричнева, по краю світліша.

Пластинки середньої густоти, широкі, товсті, воскуваті, злегка збігають на ніжку, білі. Споровий порошок білий. Ніжка 4–8 см, циліндрична, суха, білувата, вгорі з дрібними зернятками, без кільця. М’якуш білий, м’який, з приємним сильним мигдальним запахом.

З чим плутають

Гігрофор оливково-білий. Їстівний, оливково-бурий, зі смугастою ніжкою, без запаху.

Гігрофор козячий. Їстівний, сухий, темний, без запаху.

Гігрофор пухирчастий. Їстівний, дрібніший, з чорними крапками на ніжці, без запаху.

Мишата. Їстівна, з тонкими густими пластинками.

Говорушка білувата. Смертельно небезпечна, біла, на луках, з тонкими пластинками. Абсолютна ознака гігрофорів — рідкі товсті воскуваті пластинки.

Де і коли шукати

Восени, з вересня до листопада, у хвойних лісах під ялиною, серед моху, групами. За Зеровою, трапляється в Правобережному Лісостепу; є в Карпатах і на Поліссі.

Як готувати

Їстівний 4-ї категорії: після 5-хвилинного відварювання смажать у суміші з іншими грибами — сам по собі надто пахучий; сушений — марципанова приправа.