Гігрофор липкий

Гігрофор липкий — слизький, як равлик, дубовий гігрофор: сіра або оливково-бура шапка з темним центром під шаром слизу, білі товсті пластинки, які з віком зеленувато-жовтіють, і слизька веретеноподібна ніжка. Росте під дубами восени. За Зеровою, їстівний 4-ї категорії, з фруктовим запахом.

Як упізнати

Шапка 3–8 см, дзвоникоподібна, потім випукла й плоска з горбком, вкрита шаром слизу, сіра або оливково-бура з темним центром, потім світлішає до світло-сіро-бурої, вохряної.

Пластинки рідкі, товсті, воскуваті, збіжні, білі, потім світло-жовтувато-зеленуваті. Споровий порошок білий. Ніжка 4,5–10 см, циліндрична або слабко веретеноподібна, слизька, білувата, з бурими волокнистими поясками нижче кільцевої зони. М’якуш м’який, білий, під шкіркою шапки з зеленуватим відтінком, зі слабким фруктовим запахом, без смаку.

З чим плутають

Гігрофор Персона. Їстівний, з арковидними пластинками в оливкових плямах; той самий ліс.

Гігрофор оливково-білий. Їстівний, у ялинниках.

Гігрофор духмяний. Їстівний, пахне мигдалем, у ялинниках.

Рядовка сіра. Їстівна, суха, з тонкими пластинками.

Отруйних слизьких сірих грибів із товстими збіжними пластинками немає.

Де і коли шукати

З серпня до листопада в листяних лісах під дубом, з яким утворює мікоризу, групами. Трапляється в Лісостепу й на Поліссі.

Як готувати

Їстівний 4-ї категорії: слиз змивають, після 5-хвилинного відварювання смажать, маринують.