Гігрофор Персона
Hygrophorus persoonii
Також кажуть: гігрофор Персоона, мокриця дубова пізня, гігрофор оливково-бурий дубовий, гігрофор слизький Персона
Коричнева або оливково-сіра шапка під товстим в’язким слизом, рідкі арковидні білувато-сірі пластинки в оливкових плямах і слизька ніжка з оливково-бурими поясками; під дубами до морозів. Їстівний.
-
Фото: Richard Daniel (RichardDaniel). Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Низ шапинки Фото: Strobilomyces. Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Ніжка Фото: Strobilomyces. Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons.
Паспорт виду
- Сезон
- жовтень — листопад
- Низ шапинки
- Пластинчастий
- Діаметр шапинки
- 3–8 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- немає
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білий
- Запах і смак
- без виразного запаху; смак злегка солодкуватий
- Кулінарна категорія
- 4 категорія
- Де росте
- Дубовий ліс, Мішаний ліс
Плодоношення по місяцях
Гігрофор Персона — дубовий двійник гігрофора оливково-білого, названий на честь міколога Крістіана Персона: коричнево-оливкова шапка під товстим в’язким слизом, білувато-сірі арковидні пластинки в оливкових плямах і слизька ніжка з оливково-бурими поясками. Росте під дубами до морозів. За Зеровою, їстівний 4-ї категорії.
Як упізнати
Шапка 3–8 см, напівсферична або конічна, потім плоска з горбком, вкрита товстим в’язким слизом, особливо в центрі, гладенька, коричнева, сіра, сіро-коричнева, оливково-коричнева, у центрі темніша.
Пластинки широкі, рідкі, товсті, воскуваті, арковидні, збіжні, з проміжними, білувато-сіруваті, часто з оливковими плямами. Споровий порошок білий. Ніжка 5–12 см, циліндрична, злегка звужена донизу, слизька, білувата, вкрита оливково-бурими волокнистими поясками до кільцевої зони. М’якуш еластичний, потім волокнистий, білий, злегка солодкуватий, без виразного запаху.
З чим плутають
Гігрофор липкий. Їстівний; той самий ліс, пластинки без оливкових плям, зеленувато-жовтіють.
Гігрофор оливково-білий. Їстівний, у ялинниках.
Гігрофор сіро-бурий. Їстівний, менший, у бучинах.
Рядовка сіра. Їстівна, суха, з тонкими пластинками.
Отруйних двійників немає.
Де і коли шукати
Пізньої осені, до самих морозів, у листяних, переважно дубових, рідко букових лісах, групами, рідко. За Зеровою, трапляється в Правобережному Лісостепу.
Як готувати
Їстівний 4-ї категорії: слиз змивають, після 5-хвилинного відварювання смажать, маринують.
Не сплутайте з
Гігрофор липкий
Hygrophorus limacinus
Дзвоникоподібна, потім плоска сіра або оливково-бура шапка під шаром слизу з темним центром, рідкі білі, потім зеленувато-жовті пластинки…
Гігрофор оливково-білий
Hygrophorus olivaceoalbus
Слизька сіро-оливкова шапка з темним центром, білі рідкі збіжні пластинки й ніжка, вкрита нижче слизистого кільця оливковими смугами…
Рядовка сіра
Tricholoma portentosum
Темно-сіра радіально-волокниста клейка шапка з чорнуватими штрихами, білі пластинки з жовтуватим відтінком і борошняний запах — пізньоосіння рядовка…
Де цей вид росте просто зараз
Середній індекс по країні: 22 зі 100
Торкніться області — покажемо назву й цифри, з яких склався індекс.
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
Поруч у тому ж лісі
Ксиларія багатолика
Xylaria polymorpha
Товсті чорні булавоподібні або пальцеподібні плодові тіла 3–10 см без виразної ніжки, горбкуваті, зморшкуваті, усередині білі, що пучками…
Тулостома луската
Tulostoma squamosum
Тулостома з лускатою рудо-бурою ніжкою 3–6 см, на якій сидить кремово-вохряна спорова кулька 1–2 см із трубчастим ротиком;…
Моховичок прибережний
Xerocomellus ripariellus
Невеликий бархатистий блідо-червонуватий або рожево-коричнюватий моховичок 3–7 см, що розтріскується й вицвітає, з жовтими, потім жовто-зеленуватими порами, що…
Урнула кратероподібна
Urnula craterium
Чорна шкіряста келихоподібна чашечка 2–6 см із зубчастим краєм на чорній ніжці до 4 см, зсередини гладка сірувато-коричнева,…