Гігрофор поетів

Гігрофор поетів — гриб старих букових пралісів із запахом жасмину, за який його й назвали поетичним. Великий, сухий, кремово-рожевий, з товстими білими пластинками й щільним м’якушем. За Зеровою, їстівний 4-ї категорії, але за смаком це один з найкращих гігрофорів Європи; у нас — рідкість Карпат.

Як упізнати

Шапка 5–12 см, м’ясиста, напівсферична, потім випукла й плоска, блискуча, гладка, шовковиста, суха, білувата, кремова, рожевувата, світло-червонувата, білувата з жовтим відтінком, у центрі темніша.

Пластинки рідкі, товсті, широкі, воскуваті, прирослі або злегка збіжні, білі або жовтуваті. Споровий порошок білий. Ніжка 5–10 см, циліндрична, вгорі розширена, внизу звужена, суха, біла, вгорі з зернятками. М’якуш щільний, білий, під шкіркою рожевуватий, приємний на смак, з жасминовим або фруктовим запахом.

З чим плутають

Гігрофор їстівний. Їстівний, кремовий, без рожевого й без запаху.

Гігрофор сироїжковидний. Їстівний, рожево-плямистий, у дібровах.

Гігрофор дібровний. Їстівний, рудуватий, з борошняним запахом.

Гігрофор жовтувато-білий. Їстівний, слизький.

Мухомор білий смердючий. Смертельний; тонкі вільні пластинки, кільце, мішечок. Абсолютна ознака гігрофора — рідкі товсті воскуваті пластинки.

Де і коли шукати

Улітку й восени в гірських листяних лісах, переважно старих букових, на вапнякових ґрунтах, невеликими групами, рідко. Трапляється в Карпатах і на Прикарпатті.

Як готувати

Їстівний 4-ї категорії за Зеровою, за смаком — делікатес: після 5-хвилинного відварювання або одразу смажать, тушкують; аромат жасмину зберігається. Рідкісний — збирають помірно.