Гігроцибе каштанова
Hygrocybe spadicea
Також кажуть: гігроцибе фінікова, воскова шапочка каштанова, гігрофор буро-жовтий, гігроцибе бура жовтопластинкова
Гостроконічна бархатиста темно-бура або буро-оливкова шапка 3–6 см, під якою несподівано лимонно-жовті рідкі пластинки й жовта волокниста ніжка; на гірських луках. Їстівна, рідкісна.
У цього гриба є небезпечний двійник
Перш ніж класти в кошик, порівняйте з: Гігроцибе конічна.
Паспорт виду
- Сезон
- серпень — жовтень
- Низ шапинки
- Пластинчастий
- Діаметр шапинки
- 3–6 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- немає
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білий
- Запах і смак
- без виразного запаху й смаку
- Кулінарна категорія
- 4 категорія
- Де росте
- Луки, пасовища, Мішаний ліс
Плодоношення по місяцях
Гігроцибе каштанова — гриб-контраст: зверху темно-бура бархатиста конічна шапка, а знизу лимонно-жовті пластинки й жовта ніжка, ніби гриб зібрали з двох видів. Росте на гірських луках і полонинах восени, рідко; у Європі в червоних списках. За Зеровою, їстівна 4-ї категорії; знахідку варто фотографувати.
Як упізнати
Шапка 3–6 см, гостроконічна, потім дзвоникоподібна з гострим горбком, бархатиста, радіально-притиснуто-волокниста, суха, жовто-бура, буро-червона, буро-оливкова, буро-коричнева, у центрі темніша, майже чорна, не чорніє від дотику.
Пластинки рідкі, вузькі, воскуваті, прирослі, ламкі, білуваті, жовтуваті, кремові, потім лимонно-жовті. Споровий порошок білий. Ніжка 4–8 см, циліндрична, волокниста, суха, лимонно-жовта, в основі біла. М’якуш щільний, білувато-жовтуватий, лимонно-жовтий, без виразного запаху й смаку.
З чим плутають
Гігроцибе конічна. Отруйна, жовто-червона, чорніє.
Гігроцибе гостроконічна. Неїстівна, жовта.
Гігроцибе нітратна. Неїстівна, бура з бурими пластинками, пахне селітрою.
Гігроцибе овеча. Умовно їстівна, сіро-бура, червоніє.
Абсолютна ознака каштанової — бура шапка над жовтими пластинками.
Де і коли шукати
Восени на луках, пасовищах, лісових галявинах, серед трави й моху, на багатих органікою ґрунтах, переважно в горах, поодинці й групами, рідко. Трапляється в Карпатах; є в Лісостепу.
Як готувати
За Зеровою, їстівна 4-ї категорії після 15-хвилинного відварювання. Рідкісний вид — краще лишити.
Не сплутайте з
Гігроцибе конічна
Hygrocybe conica
Гостроконічна слизька жовта або оранжево-червона шапочка, яка від дотику й з віком чорніє, як обвуглена; жовті пластинки, волокниста…
Гігроцибе гостроконічна
Hygrocybe acutoconica
Гостроконічна лимонно-жовта або оранжева клейка шапочка 1–4 см, що при висиханні радіально тріскається, вільні жовті пластинки й жовта…
Гігроцибе нітратна
Hygrocybe nitrata
Темно-бура або сіра суха потріскано-луската шапка 2–7 см, рідкі білуваті, потім зеленувато-бурі пластинки й сильний неприємний кислий запах…
Гігроцибе овеча
Hygrocybe ovina
М’ясиста сіро-бура або оливково-бура тупоконічна шапка 3–7 см, рідкі сірі з фіолетовим відтінком пластинки, що червоніють від дотику,…
Де цей вид росте просто зараз
Середній індекс по країні: 61 зі 100
Торкніться області — покажемо назву й цифри, з яких склався індекс.
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
Поруч у тому ж лісі
Ксиларія багатолика
Xylaria polymorpha
Товсті чорні булавоподібні або пальцеподібні плодові тіла 3–10 см без виразної ніжки, горбкуваті, зморшкуваті, усередині білі, що пучками…
Вольварієла вольвова
Volvariella volvacea
Сірувата або сіро-коричнева бархатиста дзвоникоподібна вольварієла 5–15 см із темнішим центром, білуватими, потім рожевими вільними пластинками, білою ніжкою…
Вольварієла шовковиста
Volvariella bombycina
Велика біла шовковисто-волокниста вольварієла 7–20 см, дзвоникоподібна, з рожевими, потім рожево-коричневими вільними пластинками, довгою ніжкою й великою мішкоподібною…
Урнула кратероподібна
Urnula craterium
Чорна шкіряста келихоподібна чашечка 2–6 см із зубчастим краєм на чорній ніжці до 4 см, зсередини гладка сірувато-коричнева,…