Гігроцибе нітратна
Hygrocybe nitrata
Також кажуть: гігрофор нітратний, гігроцибе селітряна, гігроцибе смердюча, воскова шапочка бура смердюча, Neohygrocybe nitrata
Темно-бура або сіра суха потріскано-луската шапка 2–7 см, рідкі білуваті, потім зеленувато-бурі пластинки й сильний неприємний кислий запах селітри або хлору; на луках і вересовищах. Неїстівна.
У цього гриба є небезпечний двійник
Перш ніж класти в кошик, порівняйте з: Гігроцибе конічна.
Паспорт виду
- Сезон
- серпень — жовтень
- Низ шапинки
- Пластинчастий
- Діаметр шапинки
- 2–7 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- немає
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білий
- Запах і смак
- сильний неприємний кислий, селітри, хлору
- Де росте
- Луки, пасовища, Мішаний ліс
Плодоношення по місяцях
Гігроцибе нітратна — бура гігроцибе з хімічним запахом: пахне селітрою, хлором або азотною кислотою, за що й названа. Шапка темно-бура, суха, потріскана на лусочки, пластинки з віком зеленувато-бурі. Росте на старих луках і серед вересу. Неїстівна; від овечої відрізняється тим, що не червоніє на зрізі.
Як упізнати
Шапка 2–7 см, дзвоникоподібна або випукла, потім плоска з горбком, гладка, спочатку клейкувата, потім суха, потріскана, луската, темно-бура, сіра, сірувато-коричнева, іноді майже чорна.
Пластинки рідкі, широкі, звужені по краях, воскуваті, білуваті, потім зеленуваті, зеленувато-коричнюваті, коричнюваті. Споровий порошок білий. Ніжка 4–9 см, циліндрична, іноді хвилясто-викривлена, порожниста, волокниста, сіро-бура, вгорі світліша. М’якуш тонкий, ламкий, білуватий, потім сірувато-рожевуватий, не червоніє, із сильним неприємним кислим запахом.
З чим плутають
Гігроцибе овеча. Умовно їстівна; на зрізі червоніє, потім чорніє, пахне аміаком.
Гігроцибе конічна. Отруйна, жовто-червона, чорніє.
Гігроцибе Колемана. Неїстівна, червоно-коричнева, без запаху.
Мишата. Їстівна, сіра, лісова, без запаху, з густими пластинками.
Абсолютна ознака нітратної — запах селітри.
Де і коли шукати
З серпня до кінця жовтня на луках, пасовищах, у лісах на відкритих галявинах, серед вересу, групами, рідко. За Зеровою, трапляється в Лівобережному Лісостепу й Лівобережному Степу.
Чому її не беруть
Смердить хімією, безсмачна; не отруйна.
Не сплутайте з
Гігроцибе овеча
Hygrocybe ovina
М’ясиста сіро-бура або оливково-бура тупоконічна шапка 3–7 см, рідкі сірі з фіолетовим відтінком пластинки, що червоніють від дотику,…
Гігроцибе конічна
Hygrocybe conica
Гостроконічна слизька жовта або оранжево-червона шапочка, яка від дотику й з віком чорніє, як обвуглена; жовті пластинки, волокниста…
Гігроцибе Колемана
Hygrocybe colemanniana
Рідкісна коричнева або червоно-коричнева клейкувата, потім суха гігроцибе з білуватими, потім бурими рідкими збіжними пластинками, на луках пізньої…
Рядовка землиста (мишата)
Tricholoma terreum
Дрібна сіра рядовка з сухою волокнисто-лускатою шапкою, схожою на мишаче хутро, білими крихкими пластинками й слабким запахом; росте…
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
Поруч у тому ж лісі
Ксиларія багатолика
Xylaria polymorpha
Товсті чорні булавоподібні або пальцеподібні плодові тіла 3–10 см без виразної ніжки, горбкуваті, зморшкуваті, усередині білі, що пучками…
Вольварієла вольвова
Volvariella volvacea
Сірувата або сіро-коричнева бархатиста дзвоникоподібна вольварієла 5–15 см із темнішим центром, білуватими, потім рожевими вільними пластинками, білою ніжкою…
Вольварієла шовковиста
Volvariella bombycina
Велика біла шовковисто-волокниста вольварієла 7–20 см, дзвоникоподібна, з рожевими, потім рожево-коричневими вільними пластинками, довгою ніжкою й великою мішкоподібною…
Урнула кратероподібна
Urnula craterium
Чорна шкіряста келихоподібна чашечка 2–6 см із зубчастим краєм на чорній ніжці до 4 см, зсередини гладка сірувато-коричнева,…