Гігроцибе приємна
Gliophorus laetus
Також кажуть: гігроцибе весела, гігрофор приємний, мокриця слизька рожева, гігроцибе слизька, Hygrocybe laeta
Дуже слизька рожево-оранжева або сіро-рожева гігроцибе з рубчастим краєм, рідкими збіжними пластинками зі слизьким краєм і слизькою ніжкою; на кислих луках і вересовищах. Неїстівна, слизька, з запахом паленої гуми.
-
Фото: {{{2}}}. Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Низ шапинки Фото: Jimmie Veitch (jimmiev). Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Ніжка Фото: John Roper (madjack74). Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Фото: Len Worthington (lennyworthington). Ліцензія: CC BY-SA 3.0. Джерело: Wikimedia Commons. -
Фото: natureluvr01. Ліцензія: CC BY 2.0. Джерело: Wikimedia Commons.
Паспорт виду
- Сезон
- серпень — листопад
- Низ шапинки
- Пластинчастий
- Діаметр шапинки
- 1–4 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- немає
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білий
- Запах і смак
- паленої гуми або без запаху
- Де росте
- Луки, пасовища, Мохові болота, Сосновий бір
Плодоношення по місяцях
Гігроцибе приємна названа за латину «laetus» — веселий, яскравий, — але на дотик вона не дуже приємна: уся вкрита слизом, який тягнеться нитками, навіть край пластинок слизький. Колір мінливий — від рожево-оранжевого до сіро-рожевого. Росте на кислих луках і вересовищах серед моху. Неїстівна.
Як упізнати
Шапка 1–4 см, випукла, потім плоска з ямкою в центрі, з рубчастим краєм, дуже слизька, блискуча, рожево-оранжева, оранжево-вохряна, сіро-рожева, оливково-сіра, при підсиханні світлішає.
Пластинки рідкі, товсті, воскуваті, низько збігають на ніжку, сірувато-рожеві, лілувато-сірі, з драглистим слизьким краєм — головна ознака. Споровий порошок білий. Ніжка 3–8 см, тонка, циліндрична, дуже слизька, кольору шапки, вгорі сірувата. М’якуш тонкий, водянистий, оранжевий, із запахом паленої гуми або без запаху.
З чим плутають
Гігроцибе папужа. Неїстівна, зелена, потім жовта, слизька.
Гігроцибе зрошена. Неїстівна, сіро-бура, слизька.
Гігроцибе лисичкова. Не збирають, суха, оранжева.
Гігроцибе лучна. Їстівна, суха, вохряна, м’ясиста.
Отруйних двійників немає.
Де і коли шукати
З серпня до листопада на кислих луках, вересовищах, сфагнових болотах, у соснових лісах серед моху, поодинці й групами. Трапляється на Поліссі та в Карпатах.
Чому її не беруть
Слизька, дрібна, із запахом гуми; не отруйна.
Не сплутайте з
Гігроцибе папужа
Gliophorus psittacinus
Слизька яскраво-зелена шапочка, що вицвітає до жовтої, оранжевої, фіолетової, з рідкими жовто-зеленими пластинками й зеленою слизькою ніжкою; на…
Гігроцибе лисичкова
Hygrocybe cantharellus
Дрібна оранжево-червона суха дрібнолуската шапочка 1–3 см із лійкоподібним центром і збіжними жовтими пластинками, як у лисички, на…
Гігроцибе лучна
Cuphophyllus pratensis
М’ясиста вохряно-оранжева шапка 3–10 см з горбком, рідкі товсті воскуваті збіжні пластинки того ж кольору, світліші, і суха…
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
Поруч у тому ж лісі
Моховичок пороспоровий
Xerocomellus porosporus
Невеликий сіро- або темно-коричневий сухий моховичок 2–8 см, шапка якого густо розтріскана на сітку тріщин із білим м’якушем…
Моховичок прибережний
Xerocomellus ripariellus
Невеликий бархатистий блідо-червонуватий або рожево-коричнюватий моховичок 3–7 см, що розтріскується й вицвітає, з жовтими, потім жовто-зеленуватими порами, що…
Вольварієла вольвова
Volvariella volvacea
Сірувата або сіро-коричнева бархатиста дзвоникоподібна вольварієла 5–15 см із темнішим центром, білуватими, потім рожевими вільними пластинками, білою ніжкою…
Тулостома луската
Tulostoma squamosum
Тулостома з лускатою рудо-бурою ніжкою 3–6 см, на якій сидить кремово-вохряна спорова кулька 1–2 см із трубчастим ротиком;…