Хрящ-молочник сірий

Хрящ-молочник сірий — «серушка» або «підорішник», один із наймасовіших молочників березняків і узлісь: сіро-рожева м’ясиста шапка з хвилястим краєм і нечіткими зонами, рідкі товсті кремові пластинки, коротка ніжка. Молоко біле, не змінюється, пече. За Зеровою, умовно їстівний 3-ї категорії; у солінні — один із найкращих серед молочників.

Як упізнати

Шапка 5–10 см, зрідка до 15, м’ясиста, випукла з підвернутим краєм, потім плоска й увігнута, з хвилястим нерівним краєм, суха, у вологу погоду клейкувата, часто концентрично-смугаста, сіро-рожева, сіро-фіолетова, брудно-лілово-сіра, коричнювато-лілова.

Пластинки рідкі, товсті, прирослі, кремові, потім вохряно-червонуваті. Споровий порошок кремовий. Ніжка 3–9 см, товста, циліндрична, звужена донизу, щільна, кольору шапки, світліша. М’якуш щільний, жовтувато-білуватий, під шкіркою лілувато-коричнюватий, пекуче-їдкий, з приємним фруктовим запахом. Молоко біле, на повітрі не змінюється, пекуче-їдке.

З чим плутають

Хрящ-молочник звичайний. Умовно їстівний, слизький, з густими пластинками.

Хрящ-молочник бляклий. Умовно їстівний, тонший, молоко сіріє.

Хрящ-молочник ліщиновий. Умовно їстівний, під ліщиною, з жовтими рідкими пластинками.

Хрящ-молочник грабовий. Умовно їстівний, під грабом, зональний.

Груздь дубовий. Умовно їстівний, вохряний, зональний.

Отруйних грибів із білим молоком немає.

Де і коли шукати

З липня до вересня в листяних, хвойних і мішаних лісах, на узліссях, рідколіссі, галявинах, під березою й осикою, поодинці й групами, часто. За Зеровою, поширений по всьому Поліссі й Лісостепу.

Як готувати

Умовно їстівний 3-ї категорії: соління після 1–2-денного вимочування й 15-хвилинного відварювання; через місяць — хрусткий і без гіркоти. Смажити не варто.