Кордіцепс змієязиковий

Кордіцепс змієязиковий — чорна булавка, що виростає з трюфеля: гриб-паразит, який живе на плодових тілах оленячого трюфеля під землею, а восени випускає на поверхню чорну або оливково-чорну булавку на жовтій ніжці. Якщо обережно викопати основу, видно жовті тяжі, що ведуть до жертви. Сумчастий гриб, спори дозрівають у дрібних горбочках на булавці. За Зеровою, неїстівний; сучасна назва — Tolypocladium ophioglossoides.

Як упізнати

Плодове тіло 3–10 см заввишки, булавоподібне або язикоподібне, верхня спороносна частина 1–3 см, видовжена, стиснута, дрібнозерниста від горбочків-перитеціїв, чорна, оливково-чорна, темно-бура, ніжка 2–7 см, 2–5 мм, циліндрична, звивиста, оливково-жовта, жовта, в основі з жовтими тяжами міцелію, що ведуть до підземного оленячого трюфеля.

Гіменій у перитеціях, занурених у верхню частину. Споровий порошок білий. М’якуш м’який, жовтуватий, без виразного запаху й смаку.

З чим плутають

Кордіцепс військовий. Неїстівний, оранжева булавка, на лялечках комах.

Кордіцепс головчастий. Неїстівний, з округлою бурою головкою, на трюфелі.

Ксилярія багатоформна. Неїстівна, чорна, на пеньках, без жовтої ніжки.

Геоглосум тінистий. Неїстівний, увесь чорний, без трюфеля.

Рогатик язичковий. Їстівний, кремовий, у хвойних лісах.

Жовта ніжка з тяжами до трюфеля — власна ознака; отруйних двійників немає.

Де і коли шукати

З серпня до середини жовтня в листяних і мішаних лісах на відкритих ділянках, серед трави або моху, там, де під землею є оленячі трюфелі, поодинці й групами. За Зеровою, трапляється на Правобережному Поліссі.

Чому його не беруть

Без харчової цінності; за Зеровою, неїстівний. Цікавинка для фото, не для кошика.