Ксиларія багатолика

Ксиларія багатолика — «пальці мерця»: товсті чорні булави, горбкуваті й зморшкуваті, пучками стирчать із гнилих пеньків і колод бука, граба, клена, ніби рука з могили. Усередині вони білі, а молоді вкриті сіро-синім нальотом конідій. Форма мінлива — булавоподібна, пальцеподібна, сплющена, звідси й «багатолика». Сумчастий гриб, спори чорні. За Зеровою, неїстівна; росте цілий рік і тримається роками.

Як упізнати

Плодове тіло 3–10 см заввишки, 1–3 см завтовшки, булавоподібне, пальцеподібне, іноді сплющене або розгалужене, з короткою нечіткою ніжкою, горбкувате, зморшкувате, дрібнозернисте від перитеціїв, спочатку сіро-синє від нальоту конідій, потім чорно-буре, чорне, тверде, з віком розтріскане.

Гіменій у перитеціях, занурених у поверхню. Споровий порошок чорний або темно-коричневий. М’якуш білий, щільний, волокнистий, корковий, під чорною корою, без запаху.

З чим плутають

Ксиларія довгонога. Неїстівна, тонша, з довгою ніжкою.

Ксиларія рогата. Неїстівна, плоскі розгалужені ріжки.

Кордіцепс змієязиковий. Неїстівний, жовта ніжка, з трюфеля.

Кретцшмарія обпалена. Неїстівна, чорна кірка на основі стовбура.

Дальдинія концентрична. Неїстівна, чорні кулі з концентричними шарами на ясені.

Жодного їстівного серед схожих.

Де і коли шукати

Цілий рік на повалених гниючих стовбурах, пеньках і біля основи стовбурів листяних дерев, переважно бука, граба, клена, групами й пучками. За Зеровою, поширена на Правобережному Поліссі, по всьому Лісостепу, у Правобережному Степу, Розточчі; є в Карпатах.

Чому її не беруть

Коркова, дерев’яниста; за Зеровою, неїстівна.