Моховичок пороспоровий

Моховичок пороспоровий — сірий моховичок у сітці тріщин: суха сіро- або темно-коричнева шапка розтріскана так густо, що крізь щілини біліє м’якуш, як земля в посуху. Від моховика тріщинуватого відрізняється відсутністю червоного у тріщинах, а назву дістав за спори з порою на верхівці, видимі під мікроскопом. Пори лимонно-жовті, потім сіро-оливкові, синіють слабко. За Зеровою, їстівний 3-ї категорії; поширений майже по всій Україні з травня до осені.

Як упізнати

Шапка 2–8 см, напівсферична, потім випукла й плоска, суха, матова, сильно потріскана на густу сітку тріщин, крізь які видно білу м’якуш, сіро-коричнева, темно-коричнева, оливково-бура, без червоного у тріщинах.

Трубочки прирослі, жовті, пори дрібні, кутасті, спочатку лимонно-жовті, потім сіро-оливкові, у місцях дотику слабко синіють. Споровий порошок оливково-коричневий. Ніжка 3–5 см, 1–2 см, циліндрична, зазвичай зігнута, суцільна, вгорі жовта, донизу бура, червонувато-бура, без сітки. М’якуш щільний, білуватий, блідо-жовтий, лимонно-жовтий, у ніжці жовтий, слабко синіє, з приємним грибним або фруктовим запахом.

З чим плутають

Моховик тріщинуватий. Їстівний, червоне в тріщинах і на ніжці.

Моховичок оксамитовий. Їстівний, бархатистий, не розтріскується, жовтий м’якуш.

Моховик зелений. Їстівний, більший, оливковий, не розтріскується.

Моховик червоний. Їстівний, червона шапка.

Моховичок прибережний. Їстівний, рожево-червонуватий, під вільхою.

Отруйних двійників серед моховичків немає.

Де і коли шукати

З середини травня до середини осені в хвойних і мішаних лісах, лісосмугах, на узліссях, у молодих насадженнях, серед моху й трави, поодинці й групами. За Зеровою, поширений майже по всій Україні.

Як готувати

Їстівний 3-ї категорії: варять, смажать, маринують, сушать без відварювання; швидко червивіє.