Павутинник лускатий

Павутинник лускатий — павутинник вологих березняків, ніби вкритий дрібною темною лускою від шапки до ніжки, з ліловим відтінком у молодих пластинок і по краю шапки. За Зеровою, умовно їстівний 4-ї категорії після 20-хвилинного відварювання; ми павутинників не збираємо.

Як упізнати

Шапка 3–10 см, дзвоникоподібна, потім тупоконічна й плоска з горбком, коричнювата, сіро-жовта, буро-коричнювата, у центрі темніша, по краю світліша з фіолетовим відтінком, густо вкрита численними дрібними темно-бурими притиснутими лусочками.

Пластинки середньої густоти, прирослі зубцем, білуваті, світло-фіолетові, сіро-фіолетово-коричнюваті, потім коричневі; у молодих закриті павутинкою. Споровий порошок іржаво-коричневий. Ніжка 5–14 см, циліндрична, розширена в основі, вгорі лілувата, нижче вкрита темно-бурими лускатими поясками. М’якуш рихлий, білуватий, сіро-фіолетовий, у ніжці світло-бурий або коричнево-оливковий, зі слабким затхлим запахом.

З чим плутають

Лускатка звичайна. Не збирають — пучками на деревині, з кільцем, жовта.

Павутинник аномальний. Неїстівний, гладкий.

Павутинник плямистий. Отруйний, з червоними лусочками.

Павутинник гірський. Смертельний, рудий, гладкий.

Іноцибе тріщинуватий. Смертельно небезпечний, конічний, волокнистий, без павутинки.

Де і коли шукати

З серпня до кінця жовтня в хвойних, листяних і мішаних лісах на піщаних ґрунтах, вологих і заболочених ділянках, серед моху, під березою, поодинці й групами. Трапляється на Поліссі, у Карпатах, Лісостепу.

Чому його не беруть

За Зеровою, умовно їстівний після 20-хвилинного відварювання, низької якості. Павутинників на цьому сайті не збираємо, крім ковпака.