Пециця фіолетова
Peziza violacea
Також кажуть: пециця бузкова, чашечка фіолетова згарищна, пециця лілова, блюдце фіолетове, пециця вогнищна лілова
Блідо-бузкова або фіолетова чашечка 1–4 см на попелищах і згарищах у травні–червні, зовні світліша, борошниста; росте скупченими групами. За Зеровою їстівна 4-ї категорії, але без жодної цінності — не збирають.
Паспорт виду
- Сезон
- травень — червень
- Низ шапинки
- Гладенький
- Діаметр шапинки
- 1–4 см
- Кільце на ніжці
- не вказано
- Вольва біля основи
- не вказано
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- білий
- Запах і смак
- без виразного запаху
- Кулінарна категорія
- 4 категорія
- Де росте
- Згарища, вирубки, Мішаний ліс, Сосновий бір
Плодоношення по місяцях
Пециця фіолетова — бузкова чашечка на попелі: з’являється навесні на старих вогнищах і згарищах скупченими групами, зсередини блідо-фіолетова, зовні світліша й борошниста. Сумчастий гриб, спори дозрівають на внутрішній поверхні. За Зеровою, їстівна 4-ї категорії, але особливої цінності не має через малі розміри й відсутність смаку — на сайті вона в тих, кого не збирають.
Як упізнати
Плодове тіло 1–4 см, чашоподібне, потім блюдцеподібне, з хвилястим краєм, зсідяче, зсередини гладке, блідо-бузкове, фіолетове, лілово-буре, зовні світліше, сірувато-лілове, борошнисте.
Гіменій гладенький, на внутрішній поверхні. Споровий порошок білий. М’якуш тонкий, ламкий, блідо-бузковий, без виразного запаху й смаку.
З чим плутають
Пециця шипуватоспорова. Неїстівна, темно-бура, на згарищах.
Геопіксис вугільний. Неїстівний, вохряний келишок із зубчастим краєм.
Пециця темно-коричнева. Неїстівна, темно-фіолетова, з синім соком, у лісі.
Антракобія чорновійчаста. Неїстівна, крихітна оранжева.
Пециця мінлива. Неїстівна, бура, на деревині й попелищах.
Отруйних двійників немає.
Де і коли шукати
З травня до кінця червня в лісах на місцях згарищ і попелищ, скупченими групами, рідко. За Зеровою, трапляється на Правобережному Поліссі й Прикарпатті.
Чому її не беруть
За Зеровою — їстівна 4-ї категорії після 10-хвилинного відварювання, але дрібна й без смаку; збирати нема сенсу.
Не сплутайте з
Пециця шипуватоспорова
Peziza echinospora
Темно-бура чашечка 2–7 см на старих вогнищах і згарищах, зсередини гладка каштаново-чорна, зовні світліша, білувато-зерниста; названа за шипуваті…
Геопіксис вугільний
Geopyxis carbonaria
Крихітні вохряно-оранжеві келихоподібні чашечки 0,5–2 см на короткій ніжці з блідим зубчастим краєм, скупченнями на старих вогнищах і…
Пециця темно-коричнева
Peziza saniosa
Темно-фіолетова або буро-чорна чашечка 1–4 см на гнилому листі й ґрунті листяних лісів, яка в місцях пошкодження виділяє…
Пециця мінлива
Peziza varia
Найневибагливіша пециця: сірувато- або жовтувато-бура чашечка 2–8 см із зубчастим краєм, зовні борошниста, що росте на гнилій деревині,…
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
Поруч у тому ж лісі
Ксиларія багатолика
Xylaria polymorpha
Товсті чорні булавоподібні або пальцеподібні плодові тіла 3–10 см без виразної ніжки, горбкуваті, зморшкуваті, усередині білі, що пучками…
Моховичок пороспоровий
Xerocomellus porosporus
Невеликий сіро- або темно-коричневий сухий моховичок 2–8 см, шапка якого густо розтріскана на сітку тріщин із білим м’якушем…
Вольварієла шовковиста
Volvariella bombycina
Велика біла шовковисто-волокниста вольварієла 7–20 см, дзвоникоподібна, з рожевими, потім рожево-коричневими вільними пластинками, довгою ніжкою й великою мішкоподібною…
Тулостома луската
Tulostoma squamosum
Тулостома з лускатою рудо-бурою ніжкою 3–6 см, на якій сидить кремово-вохряна спорова кулька 1–2 см із трубчастим ротиком;…