Рамарія кучерява

Рамарія кучерява — м’який вохряний коралик на трухлявих пеньках: тонкі густі гілочки, кучеряві на кінцях, на стрункій ніжці, обгорнутій білою повстю міцелію. Від рамарії прямої відрізняється м’якшими, не такими паралельними гілочками й тим, що не буріє від дотику. За Зеровою, їстівна 4-ї категорії молодою з низькими харчовими якостями; гіркувата, сухим пахне прілим сіном.

Як упізнати

Плодове тіло 3–8 см заввишки, кущисте, багаторазово розгалужене, гілочки тонкі, густі, м’які, на кінцях загострені або з дрібними зубчиками, вохряно-жовті, вохряно-бурі, кремово-вохряні, від дотику не змінюються.

Спороносна поверхня гладка, на гілочках. Споровий порошок вохряний. Ніжка 0,5–3 см, 1–4 мм завтовшки, струнка, вкрита білим повстистим міцелієм, з білими тяжами в підстилці. М’якуш щільний, білуватий, гіркуватий, без виразного запаху, при висиханні з запахом прілого сіна.

З чим плутають

Рамарія пряма. Неїстівна, гілочки паралельні, буріє від дотику.

Рамарія ялицева. Їстівна, оливкова, зеленіє, у сосняках.

Рамарія жовта. Умовно їстівна, велика, на ґрунті.

Рамарія красива. Отруйна, рожева, на ґрунті.

Клавуліна гребінчаста. Умовно їстівна, біла, з гребінчастими кінчиками.

Отруйна серед схожих — красива: рожева, на ґрунті, не на пеньках.

Де і коли шукати

З серпня до листопада в лісах на трухлявих пеньках, гнилій деревині листяних дерев, на ґрунті біля стовбурів, групами. За Зеровою, трапляється в Правобережному Лісостепу й Розточчі.

Як готувати

Їстівна 4-ї категорії молодою: після 10-хвилинного відварювання смажать; гіркувата, збирають рідко.