Рядовка червона

Рядовка червона — міцна каштаново-червона рядовка соснових борів: щільна клейкувата волокнисто-луската шапка, нерівномірно забарвлена, пластинки білі, потім брудно-рожеві в червоних плямах, ніжка міцна, в лусочках нижче кільцевої зони. М’якуш білий, на зрізі рожевіє, потім рудіє, із сильним борошняним запахом. За Зеровою, їстівна 4-ї категорії після 15-хвилинного відварювання; поширена на піщаних ґрунтах під сосною.

Як упізнати

Шапка 5–15 см, щільно-м’ясиста, напівсферична з підвернутим краєм, потім випукла й плоска, клейкувата, волокнисто-луската, нерівномірно забарвлена, коричнювато-червонувата, каштаново-червонувата, рідше брудно-рожева, по краю світліша.

Пластинки густі, прирослі виїмкою, спочатку білі, потім брудно-рожевуваті, з червоними плямами. Споровий порошок білий. Ніжка 10–12 см, 1,5–3 см, циліндрична, щільна, суцільна, з волокнисто-плівчастою кільцевою зоною, вище неї біла, нижче в каштанових лусочках. М’якуш щільний, м’ясистий, білий, на зрізі спочатку злегка рожевіє, згодом рудіє, із сильним борошняним запахом.

З чим плутають

Рядовка опенькоподібна. Умовно їстівна, оранжево-бура, гіркувата, майже не відрізнити.

Рядовка взута. Їстівна, з плівчастим кільцем, фруктовий запах.

Рядовка мацутаке. Їстівна, сіро-коричнева, пряний запах, дуже рідкісна.

Рядовка Батча. Умовно їстівна, гірка, без лусочок на ніжці.

Рядовка згубна. Отруйна, слизька, без кільця, білий м’якуш.

Кільцева зона й лусочки на ніжці — ознака групи взутих рядовок, серед яких отруйних немає; слизька червоно-бура без кільця — згубна.

Де і коли шукати

З серпня до кінця жовтня в соснових лісах на піщаних ґрунтах, поодинці й групами, часто; мікориза з сосною. За Зеровою, поширена по всьому Поліссю, у Лівобережному Лісостепу й Лівобережному Степу.

Як готувати

Їстівна 4-ї категорії: після 15-хвилинного відварювання (відвар злити) смажать, маринують, солять.