Рядовка голубина

Рядовка голубина — єдина біла рядовка, яку їдять: шовковиста біла шапка, часто з ніжними рожевими, синюватими або зеленуватими плямами, ніби пір’я голубки, білі пластинки й білий м’якуш, що на зрізі рожевіє, а при варінні червоніє. Пахне приємно, борошном. За Зеровою, їстівна 4-ї категорії після 15-хвилинного відварювання; рідкісна, під березою й буком; від смердючої рядовки білої відрізняється запахом і рожевінням.

Як упізнати

Шапка 5–10 см, м’ясиста, напівсферична, потім випукла й плоска з горбком, шовковиста, у вологу погоду клейка, біла, іноді з рожевуватим, синюватим або зеленуватим відтінком і плямами, особливо в основі ніжки.

Пластинки густі, широкі, вільні або прирослі виїмкою, спочатку білі, потім червонувато-буруваті. Споровий порошок білий. Ніжка 6–12 см, 1–3 см, циліндрична, звужена до основи, іноді викривлена, щільна, волокниста, біла, в основі часто з синьо-зеленою плямою. М’якуш щільний, білий, на зрізі рожевіє, з приємним борошняним або грибним запахом; після відварювання червоніє.

З чим плутають

Рядовка біла. Неїстівна, смердить редькою, не рожевіє.

Рядовка білувата. Неїстівна, менша, ламкі пластинки.

Рядовка смердючо-біла. Неїстівна, запах газу.

Мухомор смердючий. Смертельний, вольва й кільце, вільні пластинки.

Білопечериця рум’яніюча. Їстівна, з кільцем, рожеві пластинки.

Правило: біла рядовка з приємним запахом і рожевінням — голубина; зі смородом — біла; з вольвою — мухомор.

Де і коли шукати

З середини серпня до жовтня в листяних, хвойних і мішаних лісах на вологих ділянках, переважно під березою й буком, на луках і пасовищах, поодинці й групами, рідко. Трапляється на Поліссі, у Лісостепу, у Карпатах.

Як готувати

Їстівна 4-ї категорії: після 15-хвилинного відварювання (відвар злити) смажать, маринують; червоніє при варінні — це нормально.