Сироїжка фіолетово-зелена

Сироїжка фіолетово-зелена — менша сестра сироїжки сірої: блискуча шапка з зеленувато-фіолетовим центром і зеленуватим або фіолетовим краєм, під шкіркою ліловий м’якуш, кремові пластинки. Спочатку трохи їдка, потім м’яка. За Зеровою, їстівна 3-ї категорії; росте на сонячних ділянках листяних лісів на піску, рідко.

Як упізнати

Шапка 4–8 см, м’ясиста, напівсферична, потім плоска й увігнута, гладка, суха, блискуча, у вологу погоду клейка, у центрі зеленувато-фіолетова, по краю зеленувата або фіолетова, з віком вицвітає до вохряно-сірої.

Пластинки густі, прирослі, спочатку білі, потім кремові, з віком жовтіють і коричневіють. Споровий порошок кремовий. Ніжка 4–7 см, 1–2,5 см, циліндрична або злегка булавоподібна, щільна, біла, з віком жовтіє. М’якуш щільний, з віком пухкий, білий, під шкіркою ліловий, на зрізі й з віком злегка жовтіє, спочатку трохи їдкий, потім м’який, без запаху.

З чим плутають

Сироїжка сіра. Їстівна, більша, жовтуватий порошок, оранжева реакція на купорос.

Сироїжка синьо-зелена. Їстівна, гнучкі пластинки, білий порошок.

Сироїжка блакитнувата. Їстівна, з нальотом.

Сироїжка різнопластинчаста. Їстівна, зелена, розгалужені пластинки.

Сироїжка зерниста. Їстівна, пурпурова, з нальотом.

Отруйних двійників серед зелено-фіолетових сироїжок немає.

Де і коли шукати

З червня до жовтня в листяних і мішаних лісах на сонячних ділянках під дубом, липою, грабом, буком, березою, ялиною, часто на піщаних ґрунтах, поодинці й групами, рідко. Трапляється в Лісостепу й на Поліссі.

Як готувати

Їстівна 3-ї категорії: після 15-хвилинного відварювання смажать, солять.