Трутовик бульбоносний

Трутовик бульбоносний — зменшена копія трутовика лускатого, яка вміє дивувати: в Італії його вирощують з «грибного каменю» — підземного склероцію завбільшки з кулак, з якого гриб проростає щороку, як бульба. У наших Карпатах він росте звичайніше — на опалих гілках бука, липи, ліщини. За Зеровою, неїстівний: м’якуш гумовий.

Як упізнати

Шапка 3–15 см, округла або ниркоподібна, плоска, злегка увігнута в центрі, кремова, жовтувато-вохряна, вкрита дрібними притиснутими бурими лусочками, розташованими радіально; край тонкий, часто з війками.

Знизу трубочки короткі, збіжні на ніжку; пори великі, кутасті, видовжені, неправильної форми, 2–2,5 × 1–1,5 мм, білі, потім кремові. Споровий порошок білий. Ніжка 1–6 см, коротка, бічна або ексцентрична, кремова, в основі бура, іноді з підземним склероцієм. М’якуш шкірястий, еластичний, потім жорсткий, білий, потім жовтуватий.

З чим плутають

Трутовик лускатий. Їстівний молодим, набагато більший, з великими темними лусками, на живих деревах навесні.

Трутовик скриньковидний. Неїстівний, менший, з ромбічними порами й центральною ніжкою.

Пилолистник тигровий. Неїстівний, з пластинками.

Трутовик мінливий. Неїстівний, з чорною основою ніжки й дрібними порами.

Отруйних двійників немає.

Де і коли шукати

З травня до жовтня на опалих і відмерлих гілках листяних порід, переважно бука, липи, ліщини, поодинці й невеликими групами; зрідка на ґрунті, з підземного склероцію. За Зеровою, трапляється в Карпатах; є на Прикарпатті.

Чому його не беруть

Гумово-шкірястий м’якуш без харчової цінності; отруєнь не описано, в Італії молоді шапки їдять. У нас — гриб для спостереження.