Трутовик лікарський

Трутовик лікарський — «модринова губка», яку Діоскорид описав як ліки дві тисячі років тому: біле крейдяне копито на старих модринах і кедрових соснах, гірке, як хінін. Його збирали тоннами для аптек, і в Європі він майже зник. В Україні відомий з Карпат, занесений до Червоної книги. Неїстівний.

Як упізнати

Плодове тіло багаторічне, 5–30 см, копитоподібне, циліндричне, потім видовжене, приросле широкою основою; зверху біле, крейдяне, жовтувате, з віком сіро-жовте, борозенчасте, розтріскане; край тупий.

Знизу гіменофор трубчастий, шаруватий; пори округлі або кутасті, 3–4 на 1 мм, з цілим або розірваним краєм, білі, кремові. Споровий порошок білий. М’якуш м’який, потім крейдяно-крихкий, борошнистий, білий, з борошнистим запахом і дуже гірким смаком.

З чим плутають

Трутовик облямований. Неїстівний, з червоною облямівкою й кремовим м’якушем, не гіркий.

Трутовик справжній. Неїстівний, сірий, з рудим м’якушем.

Трутовик березовий. Неїстівний, однорічний, на березі.

Трутовик плоский. Неїстівний, плоский, з бурим м’якушем.

Абсолютна ознака лікарського — крейдяно-білий гіркий м’якуш на модрині.

Де і коли шукати

Цілий рік у хвойних лісах на живих і сухостійних стовбурах модрини, кедрової сосни, рідше ялини й сосни; спричиняє буру стовбурну гниль. За Зеровою, дуже рідкісний вид, занесений до Червоної книги України; відомий з Карпат.

Чому його не беруть

Гіркий, крейдяний, і червонокнижний — збирання заборонене. Знахідку повідомляють в Інститут ботаніки або на iNaturalist.