Трутовик лускатий

Трутовик лускатий — перший великий гриб року в місті: у травні на старих вербах, тополях і горіхах виростають віяла з півметра завширшки, жовті, з візерунком бурих лусочок. Молодим він їстівний і пахне свіжим огірком, а безпечніший гриб для новачка важко вигадати — його не сплутати ні з чим отруйним.

Як упізнати

Шапка 10–50 см, віялоподібна або ниркоподібна, приплюснута, часто черепицею по кілька штук одна над одною; жовтувата, кремова, вохриста, вкрита великими притиснутими темно-бурими лусочками, розташованими концентрично. Край тонкий, підігнутий.

Гіменофор трубчастий: пори великі, кутасті, білуваті, потім кремові, збігають на ніжку. Споровий порошок білий. Ніжка бокова або ексцентрична, коротка й товста, кремова, при основі чорна, оксамитова.

М’якуш у молодого гриба м’який, соковитий, білий, у старого — жорстко-волокнистий, корковий. Запах сильний, борошняний, огірковий, дуже характерний.

З чим плутають

Трутовик бульбоносний. Їстівний, менший, із світлішими лусочками, росте на ґрунті з підземного склероція або на деревині, ніжка без чорної основи. Плутанина безпечна.

Трутовик сірчано-жовтий. Їстівний молодим, яскраво-жовтий, без лусочок, з сірчано-жовтими порами; росте черепицею на дубах і вербах.

Меріпілус гігантський. Їстівний молодим, розеткою з бурих віял, м’якуш чорніє від натискання, лусок немає.

Жоден із великих трутовиків з боковою ніжкою не отруйний.

Де і коли шукати

З початку травня до кінця серпня, найрясніше в травні–червні. На живих ослаблених і мертвих стовбурах, пеньках і товстих гілках листяних порід — горіха, верби, тополі, в’яза, граба, клена, яблуні, ясена, у парках, садах, на вулицях, у заплавних лісах; поодинці й групами по кілька шапок. Поширений по всій території України.

Як готувати

Їстівний гриб 4-ї категорії, беруть лише молоді шапки з м’яким соковитим краєм, які легко проколюються нігтем; жорстку основу й ніжку відрізають. Відварюють 10–15 хвилин, потім смажать, тушкують, пускають на грибну ікру або відбивні. Старий гриб не отруйний, але його не прожувати. У місті збирають подалі від доріг — трутовики накопичують свинець.