Трутовик облямований

Трутовик облямований — найбарвистіший із копитоподібних трутовиків: чорно-бура лакована верхівка переходить у широку оранжево-червону смугу по краю, а низ лимонно-білий. Ознака безпомилкова: піднесіть сірник до верхівки — лак розтане. Росте він переважно на ялинах і соснах, неїстівний, дерев’янистий.

Як упізнати

Плодове тіло багаторічне, 5–30 см, копитоподібне або консолеподібне, приросле боком. Верхня поверхня зональна: біля основи чорно-бура, вкрита блискучою смолистою кіркою, до краю червоно-оранжева, а сам край, що росте, білий або жовтий, заокруглений.

Знизу гіменофор трубчастий: пори дуже дрібні, кремово-білі, лимонні, від натискання буріють; на них часто виступають краплі рідини. Споровий порошок білуватий. М’якуш корковий, дерев’янистий, кремовий, з кислуватим запахом.

З чим плутають

Трутовик справжній. Сірий, матовий, без червоної облямівки, м’якуш іржаво-бурий.

Трутовик лакований. Однорічний, з ніжкою, весь лакований, м’якуш бурий.

Трутовик несправжній. Чорно-сірий, потрісканий, з іржавим м’якушем.

Жоден не отруйний.

Де і коли шукати

Цілий рік на живих ослаблених, сухостійних і поваленых стовбурах та пеньках хвойних, рідше листяних порід — ялини, сосни, берези, бука, вільхи, на обробленій деревині; спричиняє буру гниль. Поширений на Поліссі, у Карпатах, на Прикарпатті, у хвойних насадженнях Лісостепу.

Чому його не беруть

Дерев’янистий, як усі копитоподібні трутовики. У народній медицині Карпат відвар вважали протизапальним, науково не підтверджено. Знати варто, щоб відрізнити його по червоній облямівці від решти «копит».