Урнула кратероподібна

Урнула кратероподібна — чорний келих на ніжці, «диявольська урна»: глибока шкіряста чашечка з зубчастим краєм, зсередини сірувато-коричнева, зовні чорно-бура й повстиста, на короткій чорній ніжці, яка виростає з гнилої закопаної гілки. Одна з перших весняних грибів — з середини березня. Сумчастий гриб, спори дозрівають на внутрішній поверхні. За Зеровою, неїстівна; шкіряста, з неприємним смаком.

Як упізнати

Плодове тіло 2–6 см завширшки, 3–5 см заввишки, спочатку закрите, булавоподібне, потім келихоподібне, урноподібне, глибоке, з зубчастим, надірваним краєм, зсередини гладке, сірувато-коричневе, чорно-буре, зовні чорно-буре, повстисте, дрібнолускате.

Гіменій гладенький, на внутрішній поверхні. Споровий порошок білуватий. Ніжка 1–4 см, 0,5–1 см, чорна, повстиста, з чорними тяжами міцелію в основі. М’якуш тонкий, щільний, шкірястий, двошаровий: верхній шар сірувато-коричневий, нижній чорно-бурий, без запаху, з неприємним смаком.

З чим плутають

Плектанія темна. Неїстівна, дрібніша, на хвойних гілках.

Псевдоплектанія чорнувата. Неїстівна, без ніжки, серед моху.

Булгарія бруднуща. Неїстівна, драглиста, восени на дубових колодах.

Саркосома куляста. Не збирають, куля з рідиною, у ялинниках.

Плектанія чорна. Неїстівна, з оранжевими зернятками по краю.

Жодного їстівного серед чорних чашечок.

Де і коли шукати

Ранньої весни, з середини березня до середини квітня, у листяних і мішаних лісах на гнилій, зануреній у ґрунт деревині листяних дерев, поодинці й скупченими групами, рідко. За Зеровою, трапляється на Правобережному Поліссі та в Правобережному Лісостепу.

Чому її не беруть

Шкіряста, неприємна на смак; за Зеровою, неїстівна.