Вольварієла шовковиста
Volvariella bombycina
Також кажуть: вольварієла шовкова, вольварієла деревна, шовкова вольва, вольварієла дуплова, вольварієла бомбіцина
Велика біла шовковисто-волокниста вольварієла 7–20 см, дзвоникоподібна, з рожевими, потім рожево-коричневими вільними пластинками, довгою ніжкою й великою мішкоподібною бурою вольвою в основі; на живих ослаблених і мертвих стовбурах, у дуплах, рідко. Їстівна 4-ї категорії.
У цього гриба є небезпечний двійник
Перш ніж класти в кошик, порівняйте з: Мухомор білий смердючий.
Паспорт виду
- Сезон
- липень — вересень
- Низ шапинки
- Пластинчастий
- Діаметр шапинки
- 7–20 см
- Кільце на ніжці
- немає
- Вольва біля основи
- є
- Мʼякуш на зрізі
- Не змінюється
- Споровий порошок
- рожевий
- Запах і смак
- без виразного запаху; смак приємний
- Кулінарна категорія
- 4 категорія
- Де росте
- Дубовий ліс, Мішаний ліс, На деревині, пеньках, Парк, узлісся, сад
Плодоношення по місяцях
Вольварієла шовковиста — біла шовкова красуня з дупла: велика дзвоникоподібна шапка, вкрита довгими білими шовковистими волокнами, рожеві вільні пластинки й довга ніжка, що виростає з великої мішкоподібної бурої вольви на стовбурі старого дерева. Від мухоморів відрізняється рожевим споровим порошком і ростом на деревині. За Зеровою, їстівна 4-ї категорії після 15-хвилинного відварювання; рідкісна.
Як упізнати
Шапка 7–20 см, конусоподібна або дзвоникоподібна, потім плоско-випукла з горбком, радіально-волокнисто-луската, суха, шовковиста, біла, світло-вохряна, світло-коричнева, з жовтуватими або білуватими довгими волокнистими лусочками, що звисають за край.
Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті або рожевуваті, потім рожево-коричневі. Споровий порошок рожевий. Ніжка 7–15 см, зрідка до 20, 0,5–2 см, циліндрична, розширена донизу, часто зігнута, гладка, біла, без кільця, в основі з великою мішкоподібною товстою бурою або жовтувато-бурою вольвою. М’якуш товстий, м’ясистий, спочатку білий, потім жовтуватий, без виразного запаху.
З чим плутають
Вольварієла слизистоголова. Їстівна, сіра слизька, на ґрунті й компості.
Вольварієла вольвова. Умовно їстівна, сіро-бура, на купах гною.
Мухомор смердючий. Смертельний, з кільцем, білі спори, на ґрунті.
Плютей благородний. Їстівний, без вольви, на пеньках.
Плютей білий. Їстівний, без вольви.
Рожеві спори + вольва без кільця + деревина = вольварієла; білі спори + кільце + вольва на ґрунті = мухомор.
Де і коли шукати
З липня до кінця вересня в листяних і мішаних лісах, садах і парках на живих ослаблених і мертвих стовбурах листяних, зрідка хвойних дерев, у дуплах і морозобійних тріщинах, поодинці й групами, рідко. За Зеровою, трапляється в Лісостепу, Лівобережному Степу, Розточчі.
Як готувати
Їстівна 4-ї категорії: після 15-хвилинного відварювання смажать, варять, маринують; вольву відрізають.
Не сплутайте з
Вольварієла слизистоголова
Volvariella gloiocephala
Велика сіро-біла слизька шапка, рожеві вільні пластинки й довга біла ніжка з мішечком-вольвою, але без кільця; росте на…
Вольварієла вольвова
Volvariella volvacea
Сірувата або сіро-коричнева бархатиста дзвоникоподібна вольварієла 5–15 см із темнішим центром, білуватими, потім рожевими вільними пластинками, білою ніжкою…
Мухомор білий смердючий
Amanita virosa
Суцільно білий гриб із кільцем на ніжці й мішечком-вольвою біля основи. Пластинки білі завжди, запах нудотно-солодкий. Отрута та…
Плютей благородний
Pluteus petasatus
Найбільший плютей: білувата або сірувато-біла шапка 5–20 см, гладка й суха, з дрібними або грубими сіруватими лусочками в…
Плютей білий
Pluteus pellitus
Білий або жовтувато-білий плютей 3–8 см із шовковисто-волокнистою сухою шапкою, дрібнолускатою в центрі, білими, потім рожевими вільними пластинками…
Де цей вид росте просто зараз
Середній індекс по країні: 9 зі 100
Торкніться області — покажемо назву й цифри, з яких склався індекс.
Картка виду — довідка, а не висновок про конкретний гриб у вашому кошику. Фотографія в інтернеті не замінює огляду наживо: один вид виглядає по-різному залежно від віку, погоди й ґрунту.
