Сатанинський гриб

У кошик він потрапляє не через жадібність, а через поспіх. Зверху це майже молодий боровик: світла шапинка, товста міцна ніжка. Червоний низ і темну сітку помічають уже вдома. Гриб отруйний: його не їдять ні свіжим, ні вареним. Вид рідкісний і червонокнижний, тож зустріч нечаста — але й одного разу досить. Найнебезпечніший саме молодий екземпляр: він ще не видав себе запахом і здається чистим білим.

Як упізнати

Шапинка зазвичай 8–20 см у поперечнику, у великих екземплярів до 25–30 см. Спершу куляста, потім подушкоподібна. Поверхня суха, спочатку тонкоповстиста, згодом голіша. Колір білуватий, сірий, брудно-сірий або оливково-сірий. Теплої каштанової барви, за якою шукають боровика, тут немає.

Знизу трубчастий шар, і саме він вирішує справу. Трубочки спочатку лимонно-жовті, потім оранжеві, далі червоні або оливково-червоні. Пори дрібні, при натисканні швидко синіють. Споровий порошок оливково-бурий.

Ніжка масивна, 5–12 см заввишки і 3–8 см завтовшки, основа бульбоподібна, інколи роздута до 10 см. Зверху жовтувата, нижче оранжево- або карміново-червона, і по ній іде груба темно-червона сітка.

М’якуш щільний, білуватий або блідо-жовтий, на зрізі повільно синіє; інколи спершу проступає червонуватий тон і лише потім синява. Запах у молодих слабкий, у зрілих різкий і нудотний — як гнила цибуля чи зіпсоване м’ясо.

Порядок перевірки простий: спочатку низ, потім злам, потім запах, і лише тоді рішення.

З чим плутають

Білий гриб. Програє вже на порах: у боровика трубчастий шар білий, згодом жовтуватий, і червоним він не стає в жодному віці. Сітка на ніжці світла й ніжна, а м’якуш на зрізі лишається білим.

Дубовик звичайний. Найскладніший випадок: обидва синіють, обидва мають червонуватий низ. Вирішує те, що видно в руках: шапинка дубовика оливково-бура або коричнева, блідої сірої в нього не буває, а м’якуш на розрізі лимонно-жовтий, біля основи ніжки винно-червоний. У сатанинського зріз білий або кремовий.

Боровик красивоніжковий. Пори в нього лимонно- або оливково-жовті все життя й ніколи не стають червоними чи оранжевими, шапинка сірувато-коричнева, ніжка жовта вгорі й червона внизу. Але він теж неїстівний, гіркий, тож думка «це всього лише красивоніжковий» кошика не відкриває.

Синява сама по собі не вирішує нічого: польський гриб синіє і їстівний, сатанинський синіє й труїть. Вирішують червоні пори й груба червона сітка на товстій ніжці — з таким набором гриб лишається в лісі, як і решта червонопористих болетів.

Де і коли росте

Гриб теплолюбний. Головне дерево — дуб, рідше бук, граб, ліщина, липа, каштан; потрібні світлі листяні ліси на вапнякових ґрунтах. Кислої соснової підстилки він не любить, тож на Поліссі шанс невеликий. Основний ареал — Лісостеп, поодинокі знахідки є й на теплому заході: разом близько півтора десятка підтверджених місцезнаходжень.

Росте поодинці або по два-три плодові тіла; рясних «сімей» не буває. Сезон — з червня до вересня, найбільше знахідок у липні, у тепло після дощів. Збирати червонокнижні види в Україні заборонено, тому правильна реакція на знахідку — кілька фотографій, обов’язково знизу, і гриб, залишений на підстилці.

Чим небезпечний

У плодових тілах знайдено болесатин — токсичний глікопротеїн, що пригнічує синтез білка в клітинах. Є ще трохи мускарину, але його замало. Основний удар іде по шлунку й кишківнику.

Старі довідники інколи писали, що після тривалого відварювання гриб «майже безпечний». Сучасні мікологи й токсикологи такої гарантії не дають: термічна обробка токсин надійно не знешкоджує, і в Україні вид відносять до отруйних. Пробувати сирий м’якуш на язик не можна. Якщо сумнівний екземпляр потрапив у спільну каструлю, викидають усю страву.

Смертельні випадки для цього виду майже не описані. Але «не вбиває» — поганий аргумент, коли кілька годин іде безперервна блювота, а зневоднення валить тиск.

Якщо гриб уже з’їли

Ознаки приходять швидко: зазвичай через 30 хвилин — 4 години після їжі, інколи пізніше, до шести годин. Спершу наростає нудота, далі багаторазове блювання, сильний біль і спазми в животі, діарея, слабкість, запаморочення. У тяжчих випадках — зневоднення, падіння тиску, судоми через втрату електролітів.

Телефонуйте 103, особливо якщо блювота не припиняється, є кров у випорожненнях або потерпілий — дитина чи літня людина. До приїзду медиків давайте воду малими ковтками, якщо людина при тямі. Збережіть залишки страви — за ними визначать вид. Не давайте народних протиотрут, алкоголю чи молока «щоб розвести». Специфічного антидоту до болесатину немає, лікування підтримувальне.